Історія школи
З історії школи!
Перекази старожилів села Бригадирівка свідчать про те, що школа була відкрита в 1887 році. Це була церковно-приходська школа, яка складалася з двох кімнат. Школа повністю залежала від церкви.
У 1910 році двохкласна церковно-приходська школа згоріла від грому під час негоди.
Та в 1909 році розпочалося будівництво нової школи. Це було двохповерхове приміщення на чотири класні кімнати і дві квартири для вчителів. До 1929 року в школі навчалися лише початкових класів, так як був не добудований другий поверх. Закінчене будівництво другого поверху у 1929 році, з цього ж року школа стала семирічною. Будівля старої школи збереглася, зараз там знаходиться Бригадирівська дільнична лікарня. Будівля збереглася в первісному вигляді лише зовні, а всередині перебудована під палати для хворих.
До Бригадирівської семирічної школи, що знаходилася на території Ялосовецької сільської ради, ходили учні з усіх навколишніх сіл: Бригадирівки, Ялосовецького, Червоного, Миколаївки, Кривців, Павленок.
У вересні 1959 року семирічка була реорганізована у восьмирічку. У зв'язку з соціальним розвитком села центральна садиба радгоспу "9 Січня" перемістилася з Бригадирівки в Ялосовецьке. Вирішено було збудувати нову середню школу на території сільської ради в селі Ялосовецькому.
За спогадами жительки села Бригадирівки Перевертайло Варвари Василівни, колишньої випускниці Бригадирівської семирічки, у 1948 році перед школою був посаджений маслиновий парк. Садили парк учні школи, серед них була і Варвара Василівна. Маслиною смакували всі діти села у 50-80 роки. Парк до сих пір зберігся, тепер це місце відпочинку пацієнтів лікарні.
Наказ № 107 по Бригадирівській восьмирічній школі від 9 листопада 1971 року стверджує введення в дію новозбудованої Ялосовецької середньої школи і реконструкцію Бригадирівської восьмирічної школи в початкову (Рішення № 291 від 29 вересня 1971 року виконкому Хорольської районної Ради депутатів трудящих). Бригадирівська початкова школа почала діяти в пристосованому приміщенні, що колись належало школі.
Біля новозбудованої Ялосовецької школи учні заклали вишник, посадили алею каштанів та горобини. Усі насадження, закладка шкілок здійснювались під керівництвом учительки біології, ентузіаста своєї справи Моторної Галини Іванівни. Уже більше 30 років насадженням біля школи, це вже великі розкішні дерева, які посаджені в перший рік діяльності школи.
У церковно-приходській школі учнів навчали старослов'янською мовою. Діти одержували лише початкову освіту.
За свідченням колишньої піонервожатої Бригадирівської семирічки, що працювала в школі з 1939 по 1940 роки, Шуть Ольги Панасівни, до війни школа дала 10 випусків. Загальна кількість довоєнних випускників - 455. У 1937 році, наприклад, було 82 випускники.
Довоєнний навчальний план школи складався з таких предметів: української мови та літератури, російської мови та літератури, історії, географії, арифметики, алгебри, геометрії, фізики, природознавства, фізичної культури, трудової та військової підготовки, німецької мови.
Довоєнний архів школи не зберігся.
З інтерв'ю колишньої учениці Бригадирівської семирічки Костюк Ольги Петрівни, 1920 року народження, дізнаємося, що в кожному класі були переростки. З ними, учнями 1920 року народження, ходили в один клас і учні 1917-1918 років народження, тому класи були дуже великі.
Близько 250 осіб випускників загинули на війні.
У своєму інтерв'ю колишня піонервожата Шуть Ольга Панасівна, 1920 року народження, повідомила про те, що, коли в 1941 році через Бригадирівку проходили відступаючі сапери, піонери і комсомольці влаштували для них концерт у сільському клубі.
Після звільнення Хорольщини у вересні 1943 року школа зразу ж почала працювати, але документації 1943-1946 років не збереглося.
У архіві школи найдавнішим із класних журналів, що тут збереглися, є класний журнал 7 класу - випуску Бригадирівської неповної середньої школи 1947 року. (Класний керівник - Горобченко Олена Павлівна). Ось імена колишніх учнів (1929-1932 роки народження):
Бандура Олександр Кузьмич
Бігдан Марія Гаврилівна
Ватуля Марія Митрофанівна
Ващенко Василь Тимофійович
Година Дмитро Ількович
Година Тетяна Василівна
Казило Велора Володимирівна
Крамаренко Михайло Іванович
Мазур Палажка Павлівна
Матвієнко Володимир Андрійович
Олійник Марія Миколаївна
Плиска Олександр Данилович
Прядка Василь Дем"янович
Солод Лідія Савівна
Сухорук Василь Федорович
Шуть Іван Антонович
Яблуновська Лідія Михайлівна
Вони вивчали українську мову та літературу (уч.Войтюк Д.К.), російську мову та літературу (уч. Васецька О.О.), алгебру, геометрію та фізику (уч. Горбач Г.М.), природознавство та хімію (Горобченко О.П.), географію та історію, конституцію ( Козлова К.І. та Щипан І.І.), німецьку мову (Горобченко О.П.), військовізацію ( Кібенко І.П.).
Випуск Бригадирівської семирічки з 1947 по 1959 роки підтверджують журнали архіву:
1947 рік - 17 випускників,
1948 рік - 24 випускники,
1949 - 25 випускників,
1950 - 31 випускник,
1951 - 61 випускник,
1952 - 52 випускники,
1953 - 50 випускників,
1954 - 60 випускників,
1955 - 61 випускник,
1956 - 31 випускник,
1957 - 39 випускників,
1958 - 21 випускник,
1959 - 13 випускників.
Після реорганізації семирічки у восьмирічку в вересні 1959 року випуски учнів становлять:
1960 - 10 випускників,
1961 - 29 випускників,
1962 - 24 випускників,
1963 - 33 випускники,
1964 - 48 випускників
1965 - 41 випускник,
1966 -20 випускників,
1967 - 17 випускників,
1968 - 28 випускників,
1969 - 29 випускників,
1970 - 39 випускників,
1971 -30 випускників.
Загальна кількість випускників Бригадирівської неповної школи становить 810 осіб.
Після війни навчальний план поширюється такими предметами як біологія, співи, Конституція СРСР, природознавство вивчається уже лише в початкових класах та п'ятому.
Українська мова та російська мова оцінюються трьома оцінками: перша - за письмо, друга - за усне мовлення і третя - загальна. Це сприяло культурі і охайності записів у зошиті та розвитку усного мовлення учнів. У початкових класах був такий предмет як каліграфія, що теж сприяв виробленню красивого почерку в учнів. Це підтверджують почерки уже старих та літніх людей.
Із спогадів колишньої учительки математики Горбач Г.М., 1917 року народження, що проживає в селищі Оріховка, арифметика виробляла в учнів логічне мислення. Задачі були до 12-18 запитань, які ставилися у послідовності одне за одним. У 1971 році арифметика як навчальний предмет зникла з навчальних планів школи.